Спільнота / Суспільство

Суспільство частенько нав'язує свою думку всім і на все. Ось так складається життя головних героїв. Вони в'язні соціуму. Кожен звик звертати увагу на чужу думку і під нього підлаштовуватися. Кожен звик вважати себе дорослим і самостійним, незважаючи на свій вік юного тінейджера. Ці складні взаємини ні до чого доброго не приведуть.

У результаті молоді люди почнуть робити вчинки, про які потім пошкодують. Переступати закон, не озираючись, знаходити і шукати розради там, де знайти їх неможливо. На дні келиху для них істини не виявиться, і в білому порошку крім проблем нічого знайти не вдасться. Така гірка істина їх повсякденності, яку вони будуть переживати знову і знову.

Разом з ними переживати будуть і їхні близькі. Ті не зрозуміють, коли саме діти перестали бути дітьми та, натягнувши маску байдужості, стали будувати своє суспільство і поклонятися своїм ідолам, яких спорудили на п'єдестал слави своїми ж руками. Нетями поринуть у світ зрілої людини занадто рано для себе, і будуть змушені грати по-дорослому і відповідати за свої вчинки, так як це роблять ті, хто набагато старший їх. Вся гірка реальність їх повсякденності торкнеться кожного з учасників цієї історії.